Фактчек-регіон

«Диктаторські закони» у Європі та неіснуючі цифри втрат ВВП: як кандидат у нардепи Володимир Кальцев маніпулював думкою запоріжан

Кандидат в народні депутати Володимир Кальцев 4-го липня взяв участь у программі телеканалу UA: Запоріжжя «Виборчий округ: Співбесіда». Ми проаналізували основні тези політика, на яких він акцентував увагу під час ефіру.

ТЕЗА 1: «Все эти как вы говорите «диктаторские законы» приняты в Европе».

Ведуча: Заборона збиратися більше ніж три людини?

Гість: Нету там такого закона – більше ніж 3 людини.

ВЕРДИКТ: ПРАВДА (з прихованою МАНІПУЛЯЦІЄЮ)

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Закони, які в народі отримали назву «диктаторські» були прийняті Верховною Радою 16 січня 2014 року. 22 січня вони були опубліковані офіційною пресою – газетами «Голос України» та «Урядовий кур’єр».

Найбільше обурення серед прийнятих Верховною Радо змін до законодавства були такі пункти законів:

  1. Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян. Зміни у цьому законі передбачають забороні носити маску на обличчя під час мітингів, демонстрацій та мирних зібрань – за це передбачений штраф від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів. За наклеп, нехай навіть просто сказаний іншій людині, передбачається штраф від 50 неоподаткованих мінімумів або кримінальна відповідальність. Також забороняється збиратися авто в колонну більш ніж 5 транспортних засобів. Поширення інформації, яка демонструє зневагу до співробітника правоохоронних органів, суддів чи працівників державної служби карається штрафом чи арештом. Громадянське об’єднання, яке фінансується з-за кордону, має статус «іноземного агента». Придбання SIM-карток дозволено лише з паспортом.
  2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Зміни передбачають встановлення техніки, яка на фото чи відео фіксує порушення ПДР.
  3. Про внесення змін до кримінального процесуального кодексу України щодо заочного кримінального провадження. Обвинувачену особу можуть заочно висунути вирок, якщо вона не прийшла на судове засідання.

А ось про нововведення стосовно зібрання не більше, ніж три людини на мітингах чи мирних демонстраціях дійсно мови не має у «законах 16 січня».

Володимир Кальцев під час ефіру наголосив, що «закони 16 січня» вже давно прийняті в Європі.

Дійсно, є європейські країни, в який є пункти в законодавстві, співзвучні з «законами 16-го січня». Наприклад, в Німмечині, забороняють носити маски під час мирних зібрань.

Положення про кримінальну відповідальність за наклеп прийнято не у всіх, але багатьох країнах Європи. Зокрема в Данії. Тутешні закони передбачають штраф за розповсюдження принизливих чи образливих слів та тверджень, які шкодять репутації або до 2 років позбавлення волі. В Австрії також передбачене покарання за наклеп – штраф або до 1 року позбавлення волі. Такі ж закони діють в Польші, Словенії, Словакії, Фінлянції тощо. А ось Румунія відмовилась від кримінальної відповідальності за наклеп в 2014 році з прийняття нового Кримінального кодексу.

У багатьох країнах Європи прийнятий закон про придбання сім-карток за паспортом. Однак, згідно дослідження Groupe Speciale Mobile Association (GSMA), не у всіх країнах, де цей закон запровадили, реєстрація sim-карток є обов’язковою, як це передбачають «диктаторські закони» 16 січня.

Зокрема, блідо-зеленим позначені ті країни, де реєстрація карток є необов’язковою. А синім розфарбовані країни, в яких реєстрація сімки необхідна.

 

ТЕЗА 2: «Кстати, некоторые законы, которые вы называете диктаторскими были приняты в течении 5 лет привласти Порошенко»

ВЕРДИКТ: ПРАВДА

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Дійсно, багато законів, які називають «диктаторськими» діють і сьогодні:

  1. Закон про автоматичну відео- та фотофіксацію, був впроваджений у 2018 році.
  2. Закон, що стосується заочного кримінального провадження, прийнятий 16 січня 2014, схожий на зміни до закону прийняті в березні 2017 року. Однак останні зміни передбачають заочний розгляд справи у випадку коли обвинувачений знаходиться у міжнародному розшуку і переховується від слідства більше 6 місяців. Таких нововведень не передбачали закони 16 січня.
  3. Також закон про насильницьке зміну влади є аналогом закону, прийнятого у жовтні 2014-го.
  4. Зміни до закону, які стосувалися ідентифікації мобільної картки абонента за паспортом не був ухвалений Верховною Радою.

 

ТЕЗА 3: «За 5 лет мы с вами потеряли 350 млрд. долл. ВВП. Это сотни млрд.налогов в бюджет страны. Это не поднятые за 5 лет в 2-3 раза пенсии, зарплаты, урезанные социальные программы и пособия. По этому мы с вами по сравнению с 2014 годом имеем максимум 60-70% ВВП».

ВЕРДИКТ: НЕПРАВДА

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Згідно даних наукової роботи Андерса Аслунда з Євразійського центру Атлантичної ради, Україна за 5 років, починаючи з 2013, втратила 123 млрд. долл. ВВП. Свої розрахунки науковець описує так:

«Найпростіше й найбільш узагальнене визначення збитків, які зазнала Україна, полягає в помноженні частки втраченого ВВП України на п’ять. Донбас був джерелом 10% ВВП України, а Крим – 3,7%. Міжнародний валютний фонд (МВФ) оцінив ВВП України в докризовий, 2013 рік, на рівні $179,6 млрд. Таким чином, загальна вартість активів Криму та Донбасу становила 13,7% зі  $179,6 млрд»

Аби розрахувати, скільки Україна втратила ВВП за роки війни, визначимо за формулою науковця 13,7% від 176,6 млрд. долл.

13,7 * 179,6 = 24,6 млрд

Тобто 24,6 млрд ВВП Україна втрачала в середньому за 1 рік. Відповідно за 5 років: 24,6 * 5 = 123 (млрд. долл)

Трохи інші цифри публікує Мінфін. Так за їхніми розрахунками у 2013 році ВВП країни складало 183, 3 млрд. грн. Однак в такому разі цифра не буде надто відрізнятися від наведеної в розрахунках вище.

Якщо ми розглянемо дані мінфіну по ВВП, то побачимо, що в 2014 році він складав 131.8 млрд долл, а в 2018 році це 130.8 млрд долл. Отже більш ніж на 90% ідентичні суми. Враховуючи, що Володимир Кальцев наголошував на 60-70% ВВП порівняно з 2014 роком, то реальні дані Мінфіну не співпадають з тою тезою, яку виголосив політик.

Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» мінімальна пенсія та заробітна плата становили 949 грн та 1218 грн відповідно. На 2019 рік згідно ЗУ «Про державний бюджет на 2018 рік» мінімальна пенсія становить 1497 грн, а зарплата 3723 грн. Таким чином, пенсія зросла на 78 %, а зарплата мінімальна зросла рівно в три рази.

 

Автор: Світлана Савенко

Ще по темі:

Tags
Close