fbpx
ФактчекФактчек NEWS

Як по нотах. Чи повинен був міністр МЗС Клімкін радитись з президентом Зеленським?

В Україні виникли політичні суперечки через місяць після того як Міжнародний трибунал з морського права на засіданні в Гамбурзі 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити захоплені військові кораблі і повернути їх під контроль України. Моряків зобов’язані були повернути не пізніше минулого понеділку (24 червня). Росія ж відмовилася прямо виконувати рішення Трибуналу ООН і надіслала Україні ноту від МЗС Росії із пропозицією щодо надання українською стороною письмових гарантій участі України у продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. У тексті російської ноти йдеться про те, що в Росії триває судовий процес, «законність і обґрунтованість якого не може бути оскаржена рішенням Міжнародного трибуналу з морського права».

Таким чином РФ вимагала від України письмових гарантій, що моряків і далі судитимуть за російськими законами, а захоплені кораблі будуть передані Україні на “зберігання” і залишаються “речовим доказом”. Якби Україна пристала на ці пропозиції, це означало б, що Україна не визнає рішення трибуналу, а натомість визнає юрисдикцію РФ за місцем інциденту — в Криму, тобто  автоматично визнає Крим російським.

МЗС України відповіло Росії теж нотою, в якій  вказало, що вважає цю пропозицію неприйнятною та такою, що загострює спір між Україною та Росією стосовно імунітетів військових кораблів, а також озвучило вимогу негайно звільнити полонених моряків.

«Станом на 26 червня 2019 року Російська Федерація продовжує незаконно утримувати 3 українські військово-морські кораблі та 24 членів їхніх екіпажів, чим грубо порушує Конвенцію ООН з морського права, в тому числі і шляхом невиконання обов’язкового рішення Міжнародного трибуналу з морського права. Українська сторона вимагає від російської сторони негайно вжити всіх заходів для припинення таких міжнародно-протиправних діянь та надати гарантії їх неповторення у майбутньому», – йдеться у тексті української ноти.

Цей обмін нотами супроводжувався політичним скандалом між президентом України Володимиром Зеленським і головою МЗС Павлом Клімкіним, якого, до речі, гарант запропонував Раді звільнити на початку червня. Проте парламентарям не вистачило голосів, адже президент не запропонував заміну.

В ЧОМУ ПОЛЯГАЄ СУПЕРЕЧКА?

Під час брифінгу ввечері 28 червня Володимир Зеленський заявив, що саме небажання Верховної Ради голосувати за відставку Клімкіна призвело до того, що він як президент дізнався «інформацію про наші міжнародні кроки з інтернету».

«Я зараз кажу про ноту, яку ми отримали від Російської Федерації щодо повернення наших моряків, та про ноту-відповідь, яку надіслало МЗС», – додав Зеленський.

Президент підкреслив, що «в очі не бачив нашу відповідь на ноту РФ», оскільки Клімкін, на думку Зеленського, «не вважає за необхідне обговорювати такі питання з президентом України».

Міністр закордонних справ Павло Клімкін у свою чергу заявив «Українській правді», що його відомство мало повноваження без погоджень із президентом направляти відповідь на російську ноту щодо питання звільнення українських моряків і виконання рішення Міжнародного трибуналу.

 

ТЕЗА КЛІМКІНА 1: «Звичайно, всі повноваження сформулювати таку ноту у нас як у Міністерства закордонних справ України були. Ця нота була в рамках нашого спілкування і нашої судової справи по міжнародному трибуналу…».

ВЕРДИКТ: ПРАВДА

ТЕЗА КЛІМКІНА 2: «Додаткового погодження в цьому контексті, оскільки МЗС уповноважене вести й цю справу, і щодо міжнародного трибуналу, і щодо інших судів, нам не потрібно. І це наша позиція».

ВЕРДИКТ: ПРАВДА / МАНІПУЛЯЦІЯ

Експерти «БезБ» пояснюють, як саме Клімкін зманіпулював.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів № 281 «Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України», це відомство, звичайно, виступає із заявами, коментарями й роз’ясненнями щодо питань зовнішньої політики України з міжнародних питань.

Окрім цього, МЗС «здійснює захист прав та інтересів України під час вирішення міжнародних спорів за участю України та інших суб’єктів міжнародного права» (ст.4 п.22). Ця постанова визначає цілий спектр завдань міністерства, які воно повинно виконувати самостійно або у взаємодії в установленому порядку з іншими державними органами. Але також є ряд положень, які зобов’язують міністра та його відомство погоджувати з президентом або Кабміном рішення. Наприклад, це можуть бути пропозиції щодо укладення, припинення чи зупинення дії міжнародних договорів України (ст.4 п.23), або пропозиції та рекомендації щодо стратегії та тактики відносин та співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями (ст.4 п.33).

Окрім цього МЗС повинно інформувати президента України, Верховну Раду України, Кабінет міністрів України та інші державні органи «про найбільш важливі та резонансні події у світі, вносить пропозиції щодо реагування на події, що безпосередньо стосуються національних інтересів». Також МЗС надає цим державним органам «інформацію, необхідну для реалізації ефективної зовнішньої та внутрішньої політики» (ст. 4 п.7).

Полон українських моряків – це безумовно національний інтерес країни, отже Павло Клімкін, хоча і має компетенцію на ініціативи міжнародного характеру та формування ноти, проте  повинен був проінформувати президента Володимира Зеленського, Кабмін або Верховну Раду про ноту,  надіслану Росією. Опосередковано МЗС це зробило. Але через соціальні мережі та ЗМІ і вже після відповіді Росії.

 

Автор: Аліна Хованська

Ще по темі:

Tags
Читати статтю
Close