Фактчек

Владимир Гройсман соврал об энергоемкости украинской экономикиВолодимир Гройсман збрехав про енергоємність української економіки

премьер-министр Украины Владимир Гройсман“На сегодняшний день мы в 2-3 раза потребляем больше [энергетических – ред.] ресурсов на единицу площади, на человека чем Польша”, – заявил премьер-министр Украины Владимир Гройсман в эксклюзивном интервью агентству “Интерфакс-Украина” 4 августа 2016 года.

 

ВЕРДИКТ: ЛОЖЬ

В 2015 году Украина при создании 1 доллара ВВП использовала на 27 % меньше энергетических ресурсов, чем Польша.

В среднем за шесть лет с 2010 по 2015 год разница в потреблении энергоресурсов между странами составила 40 % – на такую величину «украинский» показатель использования  энергоресурсов был ниже «польского» .

СУТЬ ВОПРОСА:

Для оценки объема и эффективности использования странами энергетических ресурсов статистические службы разных стран и аналитические агентства чаще всего используют обобщенный показатель энергоинтенсивности. Он рассчитывается в килограммах нефтяного эквивалента на тысячу долларов.

Формула-Гройсман-руск

На показатель энергетической интенсивности влияет большое количество факторов (дальше ЭИ): уровень жизни населения, инфраструктура, войны, стихийные бедствия и т.д. Поэтому показатель ЭИ разнится от страны к стране. К примеру, промышленно-ориентированные страны имеют тенденцию к повышенной энергетической интенсивности, в то время, как государства, ориентированные на сферу услуг, демонстрируют более низкий уровень.

Определенное влияние на ЭИ также оказывает климат. Так, страны и регионы с более широкими температурными колебаниями на протяжении года тратят больше энергетических ресурсов на обогрев и охлаждение помещений, что в результате увеличивает показатель ЭИ.

Мировой показатель энергетической интенсивности сокращается. В период с 1990 по 2015 год глобальное потребление энергоресурсов в расчете на ВВП снизилось на треть (график 2).

В развитых странах мира, входящих в Организацию экономического сотрудничества и развития, уровень энергоинтенсивности разнится. Это обусловлено наличием у государств-членов ОЭСР технологий и финансов для сокращения расходов энергопотребления. Участники организации проводят целенаправленную политику по сокращению потребления энергоресурсов и развитию “зеленой экономики”.

Ввиду дороговизны энергоресурсов в 2010 – 2013 годах большинство не входящих в ОЭСР стран мира также ощутили необходимость снизить расходы на электроэнергию и перешли к развитию энергосбережения. Большинство государств, не состоящих в организации, обладают промышленно-ориентированными экономиками и нуждаются в значительном количестве энергоресурсов для производства ВВП, чем государства-члены ОЭСР, у которых в создании ВВП основная роль принадлежит сфере услуг. В результате, участники организации имеют более низкий уровень ЭИ. В 2015 году разрыв показателя между странами-членами и не членами составил 12 % (график 1).

График-1

График 1. Уровень энергетической интенсивности государств ОЭСР на  фоне других стран мира в 1990-2040 годах [FactCheckна основе Ежегодного энергетического отчета 2016 года]

График-2

График 2. Общемировая интенсивность использования энергоресурсов в 1990-2015 годах [FactCheck на основе данных Энергетической информационной администрации США]

  

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

Украина и Польша, находящиеся в одном умеренном климатическом поясе, имеют схожие экономики с высокой ролью промышленности в них. Однако уровень энергетической интенсивности Польши значительно превышает аналогичный украинский показатель (график 3.) Такое явление вызвано упадком украинской индустрии (график 4), которая является важным потребителем: на нее приходится 25% от использованных страной энергоресурсов.

Сегодня Украине требуется меньше ресурсов, чем Польше. В 2015 году Украина использовала на 27% меньше энергетических ресурсов при создании доллара ВВП, чем Польша, а суммарно за период с 2010 по 2015 год разница в показателе энергетической интенсивности между ними составила 40%.

График-3 График 3. Энергетическая интенсивность Польши и Украины в 2010-2015 годах, кг.н.э./$ВВП [На основе Госстата Украины и отчета “BP”]

График-4

График 4. Вклад промышленности в добавленную стоимость в Украине и Польше в 2010-2015 годах, % ВВП [FactCheckна основе World Bank]

Хотя Украина использует меньше энергоресурсов в расчете на ВВП чем Польша, уровень потребления газа украинским населением превышает польский, в отличие от промышленности. Причин этого две.

Во-первых, относительно медленное сокращение потребления газа на фоне резкого падения ВВП (график 4).

Во-вторых, стратегия правительства Польши, которое стимулирует население экономить газ и электроэнергию. Так, в рамках польской энергетической политики до 2030 года предусмотрено решение следующих задач:

  • достигнуть экономического роста, не увеличив спрос на использование первичной энергии;
  • уменьшить энергетическую интенсивность польской экономики до уровнястран ЕС-15;
  • внедрить низко-отходные производственные технологии;
  • усовершенствовать эффективность производства энергии.

График-5

График 5. Соотношение использованного газа к ВВП Украины и Польши в 2010-2015 годах, млрд.куб.м/$ВВП [FactCheckна основе World Bank]

Подписав Соглашение об ассоциации с Европейским союзом в 2014 году, Украина сделала выбор в пользу европейских стандартов экономического развития. Это повлияло и на энергетический сектор. Принятое соглашение ставит перед Украиной задачу перестройки государственной энергетической политики, которая должна базироваться на принципах и практиках Европейского союза. Под влиянием соглашения в 2014 году в Киеве была принята энергетическая стратегия Украины до 2035 года.

Двадцатилетний план подразумевает постепенное проведение энергетических реформ и включает такие цели:

  • уменьшить уровень энергетической интенсивности экономики к 2035 году до 0,17 кг.н.э./$ВВП (в 2015 году – 0,94);
  • увеличить долю возобновляемой энергии в общей энергогененрации до 20 %;
  • обеспечить эффективное потребление энергии украинским населением и государственной экономикой.

В своих энергетических стратегиях власти как Украины, так и Польши ставят перед собой схожие долгосрочные цели. Однако текущая краткосрочная энергетическая повестка дня у стран разнится.

В то время как в Польше осуществляется переход на низкоотходные и сберегающие энергию технологии производства, украинская энергетическая политика озабочена повышением эффективности энергетического сектора, усовершенствованием законодательства, урегулирования механизма субсидий, улучшением устаревшей технологической базы.

 

Читайте по теме:

ВЕРДИКТ: ЛОЖЬ     Владимир Гройсман забыл насколько меньше Украина стала потреблять газа

ВЕРДИКТ: ЛОЖЬ     Как Владимир Гройсман манипулирует показателями доходов местных бюджетов

ВЕРДИКТ: ЛОЖЬ     Владимир Гройсман: Цены на газ для населения с 1 мая будут снижены

 

Автор: Богдан Сухомлин

Эксперт: Дмитрий Ефремов

Редактор: Александр Гороховский

 

728x90fc

 

[vc_row][vc_column width=”1/3″][vc_facebook type=”button_count”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_tweetmeme type=”vertical”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_column_text]

[post-views]

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]гройсман #1

«На сьогоднішній день ми в 2-3 рази споживаємо більше [енергетичних – ред.] ресурсів на одиницю площі, на людину ніж Польща», – заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” 4 серпня 2016 року.

 

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ

У 2015 році Україна при створенні 1 долара ВВП використовувала на 27% менше енергетичних ресурсів, ніж Польща.

В середньому за шість років з 2010 по 2015 рік різниця в споживанні енергоресурсів між країнами склала 40 % – на таку величину «український» показник використання енергоресурсів був нижчий за «польський».

 

СУТНІСТЬ ПИТАННЯ:

Для оцінки обсягу і ефективності використання країнами енергетичних ресурсів статистичні служби різних держав і аналітичні агенції найчастіше використовують узагальнений показник енергоінтенсивності. Він розраховується в кілограмах нафтового еквівалента на тисячу доларів.

Формула-Гройсман-укр

На показник енергетичної інтенсивності впливає велика кількість чинників (далі ЕІ): рівень життя населення, інфраструктура, війни, стихійні лиха і т.д. Тому показник ЕІ різниться від країни до країни. Наприклад, промислово-орієнтовані країни мають тенденцію до подвищеної енергетичної інтенсивності, в той час, як держави, орієнтовані на сферу послуг, демонструють більш низький рівень.

Певний вплив на ЕІ також здійснює і клімат. Так, країни і регіони з  широкими температурними коливаннями протягом року витрачають більше енергетичних  ресурсів на обігрів і охолодження приміщень, що в результаті збільшує показник ЕІ.

Світовий показник енергетичної інтенсивності скорочується. У період з 1990 по 2015 рік глобальне споживання енергоресурсів в розрахунку на ВВП знизилося на третину (графік 2).

У розвинених країнах світу, що входять в Організацію економічного співробітництва та розвитку, рівні енергоінтенсивності різняться. Це обумовлено наявністю у держав-членів ОЕСР технологій і фінансів для скорочення витрат енергоспоживання. Учасники організації проводять цілеспрямовану політику по скороченню споживання енергоресурсів і розвитку “зеленої економіки”.

З огляду на дорожнечу енергоресурсів в 2010 – 2013 роках більшість країн світу, які не входять в ОЕСР, також відчули необхідність знизити витрати на електроенергію і перейшли до розвитку енергозбереження. Держави, які не перебувають в організації, мають промислово-орієнтовані економіки і потребують більшої кількості енергоресурсів для виробництва ВВП ніж держави-члени ОЕСР, у яких в створенні ВВП основна роль належить сфері послуг. В результаті, учасники організації мають значно низький рівень ЕІ. У 2015 році розрив показника між країнами-членами і не членами склав 12 % (графік 1)

График-1

Графік 1. Рівень енергетичної інтенсивності держав ОЕСР на тлі інших країн світу в 1990-2040 роках [FactCheckна основі Щорічного енергетичного звіту 2016 року]

График-2

Графік 2. Загальносвітова інтенсивність викорстання енергоресурсів у 1990-2015 роках [FactCheck на основі даних Енергетичної інформаційної адміністрації США]

 

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Україна і Польща, що знаходяться в одному помірному кліматичному поясі, мають схожі економіки з високою часткою промисловості в них. Однак рівень енергетичної інтенсивності Польщі значно перевищує аналогічний український показник (графік 3.) Таке явище викликане занепадом української індустрії (графік 4), яка є важливим споживачем енергоресурсів: на неї припадає 25 % від використаних країною загалом.

Сьогодні Україні потрібно менше ресурсів, ніж Польщі. У 2015 році держава використала на 27 % менше енергетичних ресурсів при створенні долара ВВП, ніж Польща, а сумарно за період з 2010 по 2015 рік різниця в показнику енергетичної інтенсивності між ними склала 40 % в бік України.

График-3 Графік 3. Енергетична інтенсивність Польщі та України в 2010-2015 роках, кг.н.е ./$ ВВП [На основі Держстату України і звіту “BP”]

График-4

Графік 4. Внесок промисловості в додану вартість в Україні і Польщі в 2010-2015 роках,% ВВП [FactCheckна основі World Bank]

Хоча Україна використовує менше енергоресурсів в розрахунку на ВВП ніж Польща, рівень споживання газу українським населенням перевищує польський, на відміну від промисловості. Причин цього дві.

По-перше, повільне скорочення споживання газу на тлі різкого падіння ВВП (графік 4).

По-друге, стратегія уряду Польщі, яке стимулює населення економити газ і електроенергію.

Так, в рамках польської енергетичної політики до 2030 року передбачено вирішення таких завдань:

  • досягти економічного зростання, не збільшивши попит на використання первинної енергії;
  • зменшити енергетичну інтенсивність польської економіки до рівня країн ЄС-15;
  • впровадити низько-відхідні виробничі технології;
  • удосконалити ефективність виробництва енергії.

График-5

Графік 5. Співвідношення використаного газу до ВВП України і Польщі в 2010-2015 роках, млрд.куб.м / $ ВВП [FactCheckна основі World Bank]

Підписавши Угоду про асоціацію з Європейським союзом в 2014 році, Україна зробила вибір на користь європейських стандартів економічного розвитку. Це вплинуло і на енергетичний сектор. Прийнята угода ставить перед Україною завдання перебудови державної енергетичної політики, яка повинна базуватися на принципах і практиках Європейського союзу. Під впливом угоди в 2014 році в Києві була прийнята енергетична стратегія України до 2035 року.

Двадцятирічний план має на увазі поступове проведення енергетичних реформ і включає такі цілі:

  • зменшити рівень енергетичної інтенсивності економіки до 2035 року до 0,17 кг.н.е ./$ ВВП (у 2015 році – 0,94);
  • збільшити частку відновлюваної енергії в загальній енергогенерації до 20%;
  • забезпечити ефективне споживання енергії українським населенням і державною економікою.

У своїх енергетичних стратегіях влади як України, так і Польщі ставлять перед собою схожі довгострокові цілі. Однак поточний короткостроковий енергетичний порядок денний у країн різниться.

У той час як в Польщі здійснюється перехід до нізьковідходних  і зберігаючих енергію технологій виробництва, українська енергетична політика стурбована підвищенням ефективності енергетичного сектора, удосконаленням законодавства, врегулювання механізму субсидій, поліпшенням застарілої технологічної бази.

 

 

Читати за темою:

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ     Володимир Гройсман забув наскільки менше Україна стала споживати газу

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ     Як Володимир Гройсман маніпулює показниками доходів місцевих бюджетів

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ   Володимир Гройсман: Ціни на газ для населення з 1 травня будуть знижені

 

Автор: Богдан Сухомлин

Експерт: Дмитро Єфремов

Редактор: Олександр Гороховський
728x90fc

 

[vc_row][vc_column width=”1/3″][vc_facebook type=”button_count”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_tweetmeme type=”vertical”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_column_text]

[post-views]

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Ще по темі:

Tags

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close