Фактчек

Нардеп Тарута, критикуя в своем скандальном «докладе» главу НБУ Гонтареву, сманипулировал фактами и статистическими даннымиНардеп Тарута, критикуючи у своїй скандальній «доповіді» голову НБУ Гонтареву, зманіпулював фактами і статистичними даними

Народный депутат Сергей Тарута

Народный депутат Сергей Тарута в начале октября 2016 года обнародовал независимый доклад (брошюру) под названием «Гонтарева – угроза экономической безопасности Украины». В ней представлено авторское видение последствий пребывания Валерии Гонтаревой на должности Председателя Национального банка Украины. Автор обосновывает свою позицию, опираясь на статистический материал, интерпретацию данных и журналистские расследования коррупции и злоупотреблений должностных лиц НБУ.

FactCheck проверил доводы и факты, использованные Сергеем Тарутой в докладе. Результаты проверки части из них, которые не противоречит редакционной политике FactCheck, приведены в этом материале.

а

Тезис 1: «… Потребительская инфляция галопирует. Индекс потребительских цен в 2015 году составил 148,7 % к 2014 году … »

ВЕРДИКТ: ЛОЖЬ

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

Государственная служба статистики Украины публикует информацию о динамике индекса потребительских цен в двух формах:

  • месяц текущего года к этому же месяцу прошлого года
  • период текущего года (который может состоять из одного месяца, нескольких месяцев, квартала, полугодия или всех месяцев года) к такому же периоду предыдущего года.

В первом случае по данным службы индекс потребительских цен декабря 2015 к декабрю 2014 года составил 143,3 %. Это означает, что цены декабря’15 по сравнению с ценами декабря’14 выросли на 43,3 %.

Про индекс потребительских цен на уровне 148,7 % Госстат сообщает по итогам января-декабря 2015 по сравнению с январем-декабрем 2014, что соответствует второму способу представления статистических данных. Этот показатель означает, что 48,7 % – инфляция, которая накопилась за все месяцы 2015 года, соотнесенная со всем накопленным за 2014 год. Такой способ сравнения охватывает часть 2014 (с января по середину июня), в течение которого Валерия Гонтарева еще не занимала должность председателя НБУ.

а

Тезис 2: «… Потеря доверия вкладчиков. Валерия Гонтарева девальвировала репутацию НБУ. Это привело к существенному оттоку средств из банковской системы. За 2014-2016 годы граждане Украины изъяли из банков более 30% валютных депозитов. Объем депозитов не вернулся на уровень 2014 … »

ВЕРДИКТ: ПОЛУПРАВДА

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

Национальный банк Украины не привлекает к своему баланса денежные вклады от населения. Депозиты от граждан принимают государственные и частные коммерческие банки. Репутация коммерческих банков (в том числе председателей и членов их правления) вместе с репутацией всей банковской системы будут определять поведение населения по размещению своих сбережений в каждом отдельном банке.

Структура депозитных вложений (остатков) населения (домашних хозяйств) в коммерческих банках (которые в статистике НБУ называются «депозитные корпорации») претерпела существенные изменения в 2014 – 2016 годах под влиянием многих факторов (военные действия, девальвация гривны, сбои в работе банковской системы , вызванные потерей территории, банкротством банков, обеднением граждан и многих других факторов).

tabl1

* Расчеты FactCheck вкладов в иностранной валюте, представленных НБУ в гривневом эквиваленте (вкладка 3.2.4.1.), осуществлено по официальному курсу гривны по отношению к доллару США

На август 2016-го общий объем вкладов населения в коммерческих банках Украины изменился следующим образом:

– по сравнению с январем 2014 года депозиты гривневые упали на 22 %, валютные – на 60 %;

– по сравнению с июнем 2014 года депозиты гривневые сократились на 12 %, валютные – на 47 %.

За девять месяцев 2016 года объем гривневых депозитов домашних хозяйств увеличился на 9 млрд грн.

а

Тезис 3: «… Расходы государственных ресурсов на финансирование Фонда гарантирования вкладов составили около 60 млрд грн. На счетах банков, выведенных с рынка в 2014-2016 гг., население потеряло минимум 134 млрд грн … »

ВЕРДИКТ: ЛОЖЬ

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

С начала 2014 года по июнь 2016 года в Украине было ликвидировано 79 коммерческих банков. В ответ на запрос FactCheck НБУ сообщил, что суммарные потенциальные потери населения и субъектов хозяйствования в этих банках составляют 111 млрд грн. Из указанных средств 59 млрд грн – это потери по негарантированными вкладам физических лиц. Они представляют собой разницу между средствами вкладчиков неплатежеспособных банков на момент введения в них временной администрации или ликвидации и суммой возмещения по вкладам, гарантированным ФГВФЛ.

Из 59 млрд грн негарантированных вкладов средства будут возвращены населению по мере продажи активов и имущества обанкротившихся банков в рамках ликвидационной процедуры (в очередности, установленной статьей 52 Закона Украины “Про систему гарантирования вкладов физических лиц”). В течение 2016 от подобных аукционов ожидается получить до 12,8 млрд грн.

а

Тезис 4: «… Конституция Украины, статья 99: « Денежной единицей Украины является гривна. Обеспечение стабильности денежной единицы является основной функцией центрального банка государства – Национального банка Украины» … Валерия Гонтарева как председатель НБУ несет ответственность за невыполнение Национальным банком Украины его основной функции – обеспечения стабильности денежной единицы. Итоги пребывания Валерии Гонтаревой в 2014-2016 гг. на должности председателя НБУ: падение курса гривны. За эти два года гривня упала в 2,18 раза … »

ВЕРДИКТ: ПРАВДА

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

19 марта 2015 Постановлением № 194 Национальный банк Украины уточнил порядок расчета официального курса гривны к иностранным валютам и банковским металлам. В частности, курс по отношению к доллару США устанавливался «как средневзвешенный курс продавцов и покупателей, сложившийся по данным Системы подтверждения соглашений на межбанковском валютном рынке Украины Национального банка Украины в день установления официального курса».

Курс, сформированный как «средневзвешенный курс продавцов и покупателей» означает, что пропорции обмена гривны на валюты других стран определяются балансом спроса и предложения на межбанковском валютном рынке Украины, а не «с учетом информации о действующем официальном курсе Национального банка» и других факторов, как было раньше.

Переход к режиму гибкого курсообразования обосновывался должностными лицами НБУ как результат истощения золотовалютных резервов, «резкого сокращения промышленного производства и экспортных поступлений» в результате конфликта на востоке, «падения мировых цен на товары украинского экспорта», «негативных ожиданий относительно курсовой и ценовой динамики».

В итоге официальный валютный курс гривны к доллару США снизился с 11,81 грн / долл в июне 2014 до 26,28 грн / долл в сентябре 2016 г. есть в 2,2 раза.

а

Тезис 5: «… Обнищание населения. На начало 2014 прожиточный минимум в долларовом эквиваленте ($ 147) вплотную приблизился к стандартам ООН ($ 150). В 2016 он уменьшился до $ 54 … »

ВЕРДИКТ: ПОЛУПРАВДА

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

Организация Объединенных Наций использует два подхода к определению порога бедности (нищеты): международный в 1,9 долл на человека в день и национальный – установленный законодательством каждой страны прожиточный минимум. Об особенностях их применения в ситуации с бедностью в Украине FactCheck информировал читателей в материале «Нардеп Анна Гопко солгала об уровне бедности населения Украины».

tabl2

Покупательная способность национальной валюты сократилась за последние два года, а с ней снизилось и количество благ, которые можно приобрести на прожиточный минимум. Однако, в результате инфляционного роста доходов, по оценкам Министерства социальной политики, в 2015 году численность лиц в Украине, доходы которых были ниже прожиточного минимума, сократилась до 6,4 % населения против 8,6 % в 2014 году.

а

Тезис 6: «… Закон Украины «О Национальном банке Украины », статья 6 …« Национальный банк также способствует соблюдению устойчивых темпов экономического роста и поддерживает экономическую политику Кабинета министров Украины при условии, что это не препятствует достижению целей, определенных в частях второй и третьей этой статьи ». Еще одна из основных функций НБУ, которую не выполняет нынешний руководитель Нацбанка, – поддержка устойчивых темпов экономического роста. Итогом монетарной, валютной и регуляторной политики НБУ в экономике стало содействие падению ВВП, росту безработицы и закрытию предприятий … »

ВЕРДИКТ: БЕЗ ВЕРДИКТА

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

Экономическая политика Кабинета министров, а не экономический рост является объектом «поддержки» со стороны НБУ в соответствии с законом.

Как известно, экономический рост оценивается на основе темпов прироста реального ВВП за определенный период. Валовой внутренний продукт – условный макроэкономический показатель, который представляет собой объем производимых в стране товаров и услуг, умноженных на их цены. Реальный ВВП отражает физический объем созданных в стране благ, очищенный от влияния ценового фактора. Рост экономики, таким образом, свидетельствует о ее способности создавать товары и услуги в большем, чем раньше количестве. Созданием дополнительных благ занимаются предприниматели, а также в несколько меньшей степени правительство и население.

Центральный банк в экономике, в соответствии со своими функциями, не занимается созданием товаров и услуг. Он обеспечивает ценовую стабильность, проводит денежно-кредитную политику, осуществляет банковское и валютное регулирование, которые направлены на помощь другим участникам экономики в их деятельности по созданию товаров и услуг. (При этом Нацбанк может сам создавать некоторые услуги, которые являются побочным продуктом этой «помощи»). Таким образом, Национальный банк «способствует» экономическому росту, а не «поддерживает» его.

а

Тезис 7: «… Торможение банковского кредитования. Основным ресурсом для роста экономики является доступное банковское кредитование. Но НБУ своими действиями перекрывает доступ бизнеса к кредитным деньгам … »

ВЕРДИКТ: ПОЛУПРАВДА

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

Осуществляя денежно-кредитную политику, в соответствии со ст. 27 закона, Национальный банк «устанавливает порядок определения учетной ставки и других процентных ставок по своим операциям». Учетная ставка является основой для определения конкретной ставки, под которую НБУ предоставляет кредиты коммерческим банкам. Пользуясь кредитам НБУ, коммерческие банки балансируют свою деятельность, что дает им возможности кредитовать бизнес и население. Если регулятор повышает учетную ставку, стоимость кредитов для предпринимателей в коммерческих банках растет и наоборот.

В «Годовом отчете Национального банка 2015 год» отмечено, что в ответ на галопирующую инфляцию, «обусловленную рядом фундаментальных факторов и повышением административно регулируемых тарифов», регулятор весной 2015 проводил жесткую монетарную политику. В частности, была повышена учетная ставка: 06.02.2015 – с 14 % до 19,5 %, а 04.03.2015 – до 30 % годовых (график 1), а также введен ряд административных ограничений на деятельность банков и предприятий. Принятые меры должны способствовать улучшению валютных поступлений на рынок и предотвращению непродуктивного утечки капитала за пределы страны.

graf1

График 1. Динамика учетной ставки Национального банка в 2014 – пер. пол. 2016 [FactCheck на основе НБУ]

После прохождения наиболее острой фазы кризиса НБУ постепенно снизил учетную ставку и отменил большую часть ограничений. 16 сентября ставка практически вернулась к уровню начала 2015 года. В пресс-релизе регулятора по этому поводу объясняется: «Правление Национального банка Украины приняло решение о снижении учетной ставки до 15 % годовых … Смягчение монетарной политки обусловлено дальнейшим снижением рисков для ценовой стабильности и согласуется с целями по инфляции».

В результате с января по сентябрь 2016 объем выданных коммерческими банками кредитов в национальной валюте повысился на 4 %.

а

Тезис 8: «… Сегодня банки практически не кредитуют экономику страны. За период 2014 – август 2016 падение по гривневым кредитам составило 25%. Также существенно уменьшилось кредитование в иностранной валюте … »

ВЕРДИКТ: ПРАВДА

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

tabl3

* Расчеты FactCheck кредитов банков в иностранной валюте, представленных НБУ в гривневом эквиваленте (вкладка 3.3.1.2.), осуществлены по официальному курсу гривны по отношению к доллару США

На август 2016 года объем кредитов, выданных коммерческими банками Украины, претерпел следующие изменения:

– по сравнению с январем 2014 года кредиты в национальной валюте сократились на 25 %;

– по сравнению с январем 2014 года займы банков в иностранной валюте упали на 44 %.

а

Тезис 9: «Отвлечение средств из экономики. НБУ стимулирует банки работать с депозитными сертификатами НБУ и ОВГЗ, отвлекая средства из экономики. Через ОВГЗ в портфели коммерческих банков по экономики было изъято 158,4 млрд грн».

ВЕРДИКТ: ЛОЖЬ

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

Депозитный сертификат – долговая ценная бумага Национального банка Украины, который он предлагает коммерческим банкам для размещения ими в НБУ собственных средств на определенный период под проценты. В 2015 году регулятор предлагал банкам сертификаты с повышенными процентами.

Стимулируя коммерческие банки использовать депозитные сертификаты, регулятор пытался предложить им альтернативный вариант размещения свободных средств (ликвидности). Традиционной сферы размещения свободных средств – кредитование предпринимателей – украинские банки избегали через экономические и юридические риски, обострившиеся во время кризиса 2015 года.

Зато свои свободные средства банки часто использовали для спекуляций на валютном рынке, что приносило им прибыль, но ухудшало ситуацию с обменным курсом.

На сегодня объемы операций банковской системы с депозитными сертификатами НБУ сокращаются.

Изменение остатков депозитных сертификатов НБУ, млрд грн [Источник: НБУ]

tabl4

ОВГЗ – облигации внутреннего государственного займа – долговые ценные бумаги, выпускаемые правительством Украины для покрытия дефицита государственного бюджета. В 2014 – 2016 годах правительство предоставляло такие облигации банкам, находящимся в государственной собственности, для докапитализации – увеличение объема их собственного капитала с целью усиления их устойчивости. В результате этих действий и операций самих банков количество ОВГЗ в их собственности выросла с июня’14 по сентябрь’16 на 78 %.

ОВГЗ, находящихся в обращении, по сумме основного долга, млрд грн [Источник: НБУ]

tabl5

В то же время Национальный банк Украины сам активно скупал ОВГЗ, помогая правительству профинансировать дефицит бюджета. В течение 2014 – 2015 годов он приобрел облигаций на 202,7 млрд, для чего печатал гривны и насыщал ими экономику. Побочным результатом таких действий НБУ стала дополнительная инфляция.

а

Тезис 10. «… Неоправданная ликвидация банков. С начала 2014 года НБУ вывел с рынка более 80 банков. Решение по ликвидации банков были приняты регулятором под руководством Валерии Гонтаревой … »

ВЕРДИКТ: ПОЛУПРАВДА

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

Не более, а менее 80 банков в Украине прекратили свое существование с начала 2014 года. Практически все они ликвидируются не сразу, а проходят несколько этапов: принятие решения о признании учреждения неплатежеспособным, введение временной администрации и собственно ликвидация.

graf2

График 2. Количество коммерческих банков Украины, которые были подвергнуты реорганизации и ликвидации Национальным банком в 2014 – 2016 годах [FactCheckна основе НБУ]

В частности, за время пребывания Валерии Гонтаревой во главе НБУ были признаны неплатежеспособными 67 банков, в 67 учреждениях введены временные администрации, а 74 банка ликвидированы. Следует отметить, что в абсолютном большинстве случаев признание проблемных финансовых учреждений неплатежеспособными вело не к реструктуризации, а к их ликвидации.

Свою жесткую политику по очистке банковской системы Украины от неплатежеспособных банков НБУ объясняет необходимостью восстановления доверия, ее перезагрузки и формирования основ финансовой стабильности экономики.

а

Тезис 11. «… Потеря вкладов предприятий. На счетах банков-банкротов «зависли» 78,9 млрд грн средств юрлиц. Для украинского бизнеса эти более чем $ 3 млрд уже практически безвозвратно потеряно … »

 ВЕРДИКТ: ЛОЖЬ

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

С начала 2014 года по июнь 2016 года в Украине было ликвидировано 79 коммерческих банков. В ответ на запрос FactCheck НБУ сообщил, что суммарные потенциальные потери населения и субъектов хозяйствования в таких банках составляют 111 млрд грн. Из указанных средств 52 млрд грн – это потери на счетах юридических лиц, которые будет возвращена по мере продажи активов обанкротившихся банков в рамках ликвидационной процедуры (в очередности, установленной статьей 52 Закона Украины “Про систему гарантирования вкладов физических лиц”).

а 

Тезис 12: «… На фоне массового обвала украинских банков параллельно шел другой процесс укрепления позиций российских банков … Сейчас суммарная доля российских банков на украинском рынке по показателю уставного капитала составляет 40,7 %. При Гонтарева доля российских банков выросла более чем в три раза: 12,2 % в 2014 г. и 40,7 % в 2016 г.

ВЕРДИКТ: ЛОЖЬ

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА И АРГУМЕНТЫ:

Доля любого предприятия на рынке страны оценивается по количеству товаров и услуг, которые предприятие предлагает на рынке, и не оценивается с помощью капитала или имущества, находящегося в его распоряжении. Указанный подход распространяется и на коммерческие банки, которые предлагают на банковском рынке свою продукцию: услуги по хранению вкладов, услуги по предоставлению займов, услуги по безналичным и наличным расчетам и т.д.

Услуги по предоставлению займов вместе с другими операциями, которые могут приносить коммерческому банку доход (обслуживание счетов, инвестиции в ценные бумаги и хозяйственную деятельность и др.) образуют их активы – источники заработка. Услуги по хранению вкладов – основная часть обязательств банков перед своими клиентами, которые подлежат возврату.

tabl-rus-pravki

С июля 2014 года по июль 2016-го доля банков с российским капиталом на украинском рынке банковских услуг сократилась:

— на 0,4%, оцененная через активы,

— на 2,1%, посчитанная в средствах клиентов.

С доминирующим российским капиталом в Украине функционируют публичные акционерные общества «ВТБ Банк», «Проминвестбанк», «Сбербанк», «БМ БАНК», «БАНК ФОРВАРД», «ВиЭс Банк». Физические и юридические лица из Российской Федерации присутствуют также в капитале ПАО БАНК «ТРАСТ», «Альфа-банк», но их доля ниже 50 %. Информация о составе акционеров банков публикуется на сайте Национального банка Украины в рубрике «Структуры собственности банков Украины». Доля финансовых учреждений с российским участием на украинском банковском рынке на середину 2016-го – ниже 10%.

 

Читайте по теме: 

ВЕРДИКТ: ПОЛУПРАВДА     Сергей Тарута сказал полуправду об уровне падения экономики в Украине

 

Автор: Дмитрий Ефремов

Редактор: Александр Гороховскийа
728x90fc

[vc_row][vc_column width=”1/3″][vc_facebook type=”button_count”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_tweetmeme type=”vertical”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_column_text] [post-views] [/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]taruta

На початку жовтня 2016 року народний депутат Сергій Тарута оприлюднив незалежну доповідь (брошуру) під назвою «Гонтарева – загроза економічній безпеці України». В ній подано авторське бачення наслідків перебування Валерії Гонтаревої на посаді Голови Національного банку України. Автор обґрунтовує свою позицію, спираючись на статистичний матеріал, інтерпретацію даних і журналістські розслідування корупції та зловживань посадових осіб НБУ.

FactCheck перевірив аргументи та факти, використані Сергієм Тарутою у доповіді. Результати перевірки частини із них, які не суперечить редакційній політиці FactCheck, наведено в матеріалі.

 а 

Теза 1. «…Споживча інфляція галопує. Індекс споживчих цін у 2015 році склав 148,7 % до 2014 року…»

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Державна служба статистики України публікує інформацію про динаміку індексу споживчих цін у двох формах:

  • місяць поточного року до цього ж місяця минулого року
  • період поточного року (який може складатися із одного місяця, кількох місяців, кварталу, півріччя або всіх місяців року) до такого самого періоду попереднього року.

У першому випадку за даними служби індекс споживчих цін грудня 2015 року до грудня 2014 року становив 143,3 %. Це означає, що ціни грудня’15 в порівнянні з цінами грудня’14 зросли на 43,3 %.

Про індекс споживчих цін на рівні 148,7 % Держстат інформує за підсумками січня-грудня 2015 у порівнянні з січнем-груднем 2014, що відповідає другому способу подання статистичних даних. Цей показник означає, що 48,7 % – інфляція, яка накопичилась за усі місяці 2015-го року, співвіднесена з усім накопиченим за 2014 рік. Такий спосіб порівняння охоплює частину 2014 року (з січня по середину червня), протягом якого Валерія Гонтарева ще не займала посаду Голови НБУ.

а

Теза 2: «…Втрата довіри вкладників. Валерія Гонтарева девальвувала репутацію НБУ. Це призвело до суттєвого відтоку коштів з банківської системи. За 2014–2016 роки громадяни України вилучили з банків понад 30% валютних депозитів. Обсяг депозитів не повернувся на рівень 2014 року…»

ВЕРДИКТ: НАПІВПРАВДА

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Національний банк України не залучає до свого балансу грошові вклади від населення. Депозити від громадян приймають державні і приватні комерційні банки. Репутація комерційних банків (у тому числі голів та членів їх правління) поруч із репутацією всієї банківської системи будуть визначати поведінку населення щодо розміщення своїх заощаджень у кожному окремому банку.

Структура депозитних вкладень (залишків) населення (домашніх господарств) у комерційних банках (які у статистиці НБУ мають назву «депозитні корпорації») зазнала суттєвих змін у 2014 – 2016 роках під впливом багатьох факторів (воєнні дії, девальвація гривні, збої в роботі банківської системи, викликані втратою території, банкрутством банків, збіднінням громадян і багатьох інших факторів).

tabl1

* Розрахунки FactCheck вкладів у іноземній валюті, поданих НБУ в гривневому еквіваленті (вкладка 3.2.4.1.), здійснено за офіційними курсом гривні щодо долара США

 

На серпень 2016 року загальний обсяг вкладів населення в комерційних банках України змінився наступним чином:

– у порівнянні із січнем 2014 року депозити гривневі впали на 22 %, валютні – на 60 %;

– у порівнянні із червнем 2014 року депозити гривневі скоротилися на 12%, валютні – на 47 %.

За дев’ять місяців 2016 року гривневі депозити населення зросли на 9 млрд грн.

а

Теза 3. «… Витрати державних ресурсів на фінансування Фонду гарантування вкладів склали близько 60 млрд. грн. На рахунках банків, виведених з ринку в 2014–2016 рр., населення втратило мінімум 134 млрд грн…»

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Від початку 2014 року до червня 2016 року в Україні було ліквідовано 79 комерційних банків. У відповідь на запит FactCheck НБУ повідомив, що сумарні потенційні втрати населення та суб’єктів господарювання в цих банках складають 111 млрд. грн. Із зазначених коштів 59 млрд грн – це втрати за негарантованими вкладами фізичних осіб. Вони являють собою різницю між коштами вкладників неплатоспроможних банків на момент введення в них тимчасової адміністрації або ліквідації та сумою відшкодувань за вкладами, гарантованою ФГВФО.

Із 59 млрд грн негарантованих вкладів кошти населенню будуть повернуті по мірі продажу активів та майна збанкрутілих банків у рамках ліквідаційної процедури (у черговості, визначеній статтею 52 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”).

а

Теза 4. «… Конституція України, стаття 99: «Грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України»… Валерія Гонтарева як голова НБУ несе відповідальність за невиконання Національним банком України його основної функції — забезпечення стабільності грошової одиниці. Підсумки перебування Валерії Гонтаревої в 2014–2016 рр. на посаді голови НБУ: падіння курсу гривні. За ці два роки гривня впала в 2,18 рази…»

ВЕРДИКТ: ПРАВДА

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

19 березня 2015 року Постановою № 194 Національний банк України уточнив порядок розрахунку офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів. Зокрема, курс по відношенню до долара США встановлювався «як середньозважений курс продавців і покупців, що склався за даними Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України

Національного банку України в день установлення офіційного курсу».

Курс, сформований як «середньозважений курс продавців і покупців» означає, що пропорції обміну гривні на валюти інших країн визначаються балансом попиту і пропозиції на міжбанківському валютному ринку України, а не «з урахуванням інформації про діючий офіційний курс Національного  банку» та інших факторів, як було раніше.

Перехід до режиму гнучкого курсоутворення обґрунтовувався посадовцями НБУ як результат виснаження золотовалютних резервів, «різкого скорочення промислового виробництва та експортних надходжень» внаслідок конфлікту на сході, «падіння світових цін на товари українського експорту», «негативних очікувань щодо курсової та цінової динаміки».

В підсумку офіційний валютний курс гривні до долара США знизився із 11,81 грн / дол у червні 2014 до 26,28 грн / дол у вересні 2016 р тобто у 2,2 рази.

tabl2

Купівельна спроможність національної валюти скоротилася за останні два роки, а з нею знизилася і кількість благ, які можна придбати на прожитковий мінімум. Проте, внаслідок інфляційного зростання доходів, за оцінками Міністерства соціальної політики, у 2015 році чисельність осіб в Україні, доходи яких були нижчими за прожитковий мінімум, скоротилася до 6,4 % населення проти 8,6 % у 2014 році.

а

Теза 6. «… Закон України «Про Національний банк України», стаття 6 … «Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах другій та третій цієї статті». Ще одна з основних функцій НБУ, яку не виконує нинішній керівник Нацбанку, — підтримка стійких темпів економічного зростання. Підсумком монетарної, валютної та регуляторної політики НБУ щодо економіки стало сприяння падінню ВВП, зростанню безробіття і закриттю підприємств… »

ВЕРДИКТ: БЕЗ ВЕРДИКТУ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Економічна політика Кабінету міністрів, а не економічне зростання є об’єктом «підтримки» з боку НБУ відповідно до закону.

Як відомо, економічне зростання оцінюється на основі темпів приросту реального ВВП за певний період. Валовий внутрішній продукт – умовний макроекономічний показник, який являє собою обсяг вироблених в країні товарів і послуг, перемножений на їх ціни. Реальний ВВП відображає фізичний обсяг створених у країні благ, очищений від впливу цінового фактора. Зростання економіки, таким чином, свідчить про її здатність створювати товари і послуги в більшій, ніж раніше кількості. Створенням додаткових благ займаються підприємці, а також у дещо меншій мірі уряд і населення.

Центральний банк у економіці, відповідно до своїх функцій, не займається створенням товарів і послуг. Він забезпечує цінову стабільність, проводить грошово-кредитну політику, здійснює банківське та валютне регулювання, які направленіна допомогу іншим учасникам економіки в їх діяльності зі створення товарів і послуг. (При цьому Нацбанк може сам створювати деякі послуги, які є побічним продуктом цієї «допомоги»). Таким чином, Національний банк «сприяє» економічному зростанню, а не «підтримує» його.

а

Теза 7. «…Гальмування банківського кредитування. Основним ресурсом для зростання економіки є доступне банківське кредитування. Але НБУ своїми діями перекриває доступ бізнесу до кредитних грошей…»

ВЕРДИКТ: НАПІВПРАВДА

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Здійснюючи грошово-кредитну політику, відповідно до ст. 27 закону, Національний банк «встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями». Облікова ставка є основою для визначення конкретної ставки, під яку НБУ надає кредити комерційним банкам. Користуючись кредитами НБУ, комерційні банки збалансовують свою діяльність, що дає їм можливості кредитувати бізнес і населення. Якщо регулятор підвищує облікову ставку, вартість кредитів для підприємців у комерційних банках зростає і навпаки.

У «Річному звіті Національного банку за 2015 рік» відзначено, що у відповідь на галопуючу інфляцію, «зумовлену рядом фундаментальних факторів і підвищенням адміністративно-регульованих тарифів», регулятор навесні 2015 року проводив жорстку монетарну політику. Зокрема, було підвищено облікову ставку: 06.02.2015 – з 14% до 19,5%, а 04.03.2015 – до 30% річних (графік 1), а також запроваджено низку адміністративних обмежень на діяльність банків і підприємств. Вжиті заходи мали сприяти поліпшенню валютних надходжень на ринок та запобіганню непродуктивному витоку капіталу за межі країни.

а

Теза 5. « …Зубожіння населення. На початок 2014 р. прожитковий мінімум в доларовому еквіваленті ($147) впритул наблизився до стандартів ООН ($150). У 2016 р. він зменшився до $54… »

ВЕРДИКТ: НАПІВПРАВДА

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Організація Об’єднаних Націй використовує два підходи до визначення порогу бідності (зубожіння): міжнародний у 1,9 дол на особу на день та національний – встановлений законодавством кожної країни прожитковий мінімум.

Про особливості їх застосування до ситуації з бідністю в Україні FactCheck інформував читачів у матеріалі «Нардеп Ганна Гопко збрехала про рівень бідності населення України».

graf1

Графік 1. Динаміка облікової ставки Національного банку у 2014 – пер. пол. 2016 років [FactCheck на основі НБУ]

Після проходження найбільш гострої фази кризи НБУ поступово знизив облікову ставку та скасував значну частину обмежень. 16 вересня ставка практично повернулась до рівня початку 2015 року. У прес-релізі регулятора з цього приводу пояснюється: «Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки до 15 % річних… Пом’якшення монетарної політки обумовлено подальшим зниженням ризиків для цінової стабільності та узгоджується з цілями щодо інфляції».

Як наслідок із січня по вересень 2016 р. обсяг виданих комерційними банками кредитів у національній валюті підвищився на 4 %.

а  

Теза 8. «… Сьогодні банки практично не кредитують економіку країни. За період 2014 р. — серпень 2016 р. падіння за гривневими кредитами склало 25 %. Також істотно зменшилося кредитування в іноземній валюті…»

ВЕРДИКТ: ПРАВДА

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

tabl3

* Розрахунки FactCheck кредитів банків у іноземній валюті, поданих НБУ в гривневому еквіваленті (вкладка 3.3.1.2.), здійснено за офіційними курсом гривні щодо долара США

 

На серпень 2016 року обсяги кредитів, виданих комерційними банками України,зазнали наступних змін:

– у порівнянні із січнем 2014 року кредити в національній валюті скоротилися на 25 %;

– у порівнянні із січнем 2014 року позики банків у іноземній валюті впали на 44 %.

Від початку 2016 року обсяг виданих банками кредитів у національній валюті відновив зростання

а

Теза 9. “Відволікання коштів з економіки. НБУ стимулює банки працювати з депозитними сертифікатами НБУ і ОВДП, відволікаючи кошти з економіки. Через ОВДП в портфелі комерційних банків з економіки було вилучено 158,4 млрд грн.”

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Депозитний сертифікат – борговий цінний папір Національного банку України, який він пропонує комерційним банкам для розміщення ними в НБУ власних коштів на певний період під відсотки. У 2015 році регулятор пропонував банкам сертифікати із підвищеними відсотками. Стимулюючи комерційні банки використовувати депозитні сертифікати, регулятор намагався запропонувати їм альтернативний варіант розміщення вільних коштів (ліквідності).

Традиційної сфери розміщення вільних коштів – кредитування підприємців – українські банки уникали через економічні та юридичні ризики, що загострилися під час кризи 2015 року. Натомість свої вільні кошти банки часто використовували для спекуляцій на валютному ринку, що приносило їм прибуток, але погіршувало ситуацію із обмінним курсом. Намагаючись зменшити мотивацію до спекулятивних операцій із валютою, НБУ пропонував їм депозитні сертифікати з підвищеною дохідністю.

На сьогодні обсяги операцій банківської системи із депозитними сертифікатами НБУ скорочуються

Зміна залишків депозитних сертифікатів НБУ, млрд грн [Джерело: НБУ]

tabl4

ОВДП – облігації внутрішньої державної позики – боргові цінні папери, що випускаються урядом України для покриття дефіциту державного бюджету. В 2014 – 2016 роках уряд надавав такі облігації банкам, що перебувають у державній власності, для докапіталізації – підвищення обсягу їх власного капіталу з метою посилення їх стійкості. У результаті цих дій та операцій самих банків кількість ОВДП в їх власності зросла з червня’14 по вересень’16 на 78 %.

ОВДП, які знаходяться в обігу, за сумою основного боргу, млрд грн [Джерело: НБУ]

tabl5

У той же час Національний банк України сам активно скуповував ОВДП, допомагаючи уряду профінансувати дефіцит бюджету. Протягом 2014 – 2015 років він придбав облігацій на 202,7 млрд, для чого друкував гривні і насичував ними економіку. Побічним результатом таких дій НБУ стала додаткова інфляція.

а

Теза 10. «…Невиправдана ліквідація банків. З початку 2014 року НБУ вивів з ринку більше 80 банків. Рішення по ліквідації банків були прийняті регулятором під керівництвом Валерії Гонтаревої…»

ВЕРДИКТ: НАПІВПРАВДА

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Не більше, а менше 80 банків в Україні припинили своє існування від початку 2014 року. Практично всі вони ліквідуються не одразу, а проходять кілька етапів: прийняття рішення про визнання установи неплатоспроможною, запровадження тимчасової адміністрації.

graf2

Графік 2. Кількість комерційних банків України, які були піддані реорганізації та ліквідації Національним банком у 2014 – 2016 роках [FactCheckна основі НБУ]

 Зокрема, за час перебування Валерії Гонтаревої на посаді Голови НБУ було визнано неплатоспроможними 67 банків, у 67 установах запроваджено тимчасові адміністрації, а 74 банки ліквідовано. Слід відзначити, що в абсолютній більшості випадків визнання проблемних фінансових установ неплатоспроможними вело не до реструктуризації, а до їх ліквідації.

Свою жорстку політику із очищення банківської системи України від неплатоспроможних банків НБУ пояснює необхідністю відновлення довіри, її перезавантаження та формування основ фінансової стабільності економіки.

а 

Теза 11. « …Втрата вкладів підприємств. На рахунках банків-банкротів «зависли» 78,9 млрдгрн коштів юросіб. Для українського бізнесу ці більш ніж $3 млрд вже практично безповоротно втрачено…»

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Від початку 2014 року до червня 2016 року в Україні було ліквідовано 79 комерційних банків. У відповідь на запит FactCheck НБУ повідомив, що сумарні потенційні втрати населення та суб’єктів господарювання складають 111 млрд. грн. Із зазначених коштів 52 млрд грн – це втрати на рахунках юридичних осіб. Кошти будуть повернуті бізнесу по мірі продажу активів та майна збанкрутілих банків у рамках ліквідаційної процедури (у черговості, визначеній статтею 52 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”).

а

Теза 12. «… На фоні масового обвалу українських банків паралельно йшов інший процес зміцнення позицій російських банків… Зараз сумарна частка російських банків на українському ринку за показником статутного капіталу становить 40,7 %. При Гонтаревій частка російських банків зросла більш, нiж втричі: 12,2 % у 2014 р і 40,7 % у 2016 р.

ВЕРДИКТ: БРЕХНЯ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Частка будь-якого підприємства на ринку країни оцінюється за кількістю товарів і послуг, які підприємство пропонує на ринку, і не оцінюється за допомогою капіталу чи майна, яке перебуває в його розпорядженні. Вказаний підхід поширюється і на комерційні банки, які пропонують на банківському ринку власну продукцію: послуги із зберігання вкладів, послуги із надання позик, послуги із безготівкових і готівкових розрахунків і т.д.

Послуги із надання позик разом із іншими операціями, що можуть приносити комерційному банку дохід (обслуговування рахунків, інвестиції в цiннi папери та господарську діяльність та ін.) утворюють їх активи – джерела заробітку. Послуги із зберігання вкладів – основна частина зобов’язань банків перед своїми клієнтами, які підлягають поверненню.

taruta-ukr-pr

З липня 2014 року по липень 2016 року частка банків з російським капіталом на українському ринку банківських послуг скоротилася:

– на 0,4%, оцінена через активи,

– на 2,1%, обчислена в коштах клієнтів.

З домінуючим російським капіталом в Україні функціонують публічні акціонерні товариства «ВТБ Банк», «Промінвестбанк», «Сбербанк», «БМ БАНК», «БАНК ФОРВАРД», «ВіЕс Банк». Фізичні та юридичні особи з Російської Федерації присутні також в капіталі ПАТ БАНК «ТРАСТ», «Альфа-банк», але їх частка нижче 50 %. Інформація про склад акціонерів банків публікується на сайті Національного банку України в рубриці «Структури власності банків України». Частка фінансових установ з російською участю на українському банківському ринку на середину 2016- го – нижче 10%.

а

Читати за темою: 

ВЕРДИКТ: НАПІВПРАВДА     Сергій Тарута сказав напівправду про падіння економіки в Україні

а

Автор: Дмитро Єфремов

Редактор: Олександр Гороховськийа
728x90fc

[vc_row][vc_column width=”1/3″][vc_facebook type=”button_count”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_tweetmeme type=”vertical”][/vc_column][vc_column width=”1/3″][vc_column_text] [post-views] [/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Ще по темі:

Tags
Close