Міфи виборчих перегонівФактчек

«Міфи» виборчих перегонів. Гра на «цифрах» за для маніпуляції суспільною думкою

Проміжок між першим і другим туром президентських виборів, особливо останній тиждень перед 21 квітня, ознаменувався неймовірною «грою штабів» обох конкуруючих команд кандидатів цифровими показниками потенційних прихильників. Не виказуючи прихильність ні одній ні другій стороні, експерти «БезБ» проаналізували методи цифрових маніпуляцій.

 ВЕРДИКТ: МАНІПУЛЯЦІЯ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ: 

Бачу цифру – довіряю

Цифрові показники – завжди впливовий аргумент.

По-перше, велика кількість людей є візуалами, тому цифри – як елемент візуалізації тієї чи іншої інформації для цієї категорії більш впливовий ніж інші форми передачі інформації.

По-друге, цифра, або цифровий вираз сприймається як певний документальний елемент, або фрагмент документу. Цифра – елемент якому можна довіряти бо вона несе в собі момент науковості, аналітики, дослідження. Тому цифрові показники мають високу ступінь сприйняття, як носія певної інформації і високу ступінь довіри. Аналіз і критичність до того чи іншого цифрового показника спрацьовує лише за певних умов та обставин.

На цьому базисі і ґрунтуються візуальні маніпуляції цифрами.

Деталізація – шлях до довіри

 Даний слайд, оприлюднений в середній фазі міжтурових змагань кандидатів, мав продемонструвати результати чергового соцопитування. Показники демонстрували впевнену перевагу одного з кандидатів. Проте, невідомо навмисне чи випадково в діаграму вкралась помилка. Але мова про інше.

Цифрові показники – дробні. Тобто вони вже складніші для сприйняття ніж круглі цифри. Вірогідність того, що вони будуть перевірені (наприклад, складанням «в умі») менша, бо сама операція складніша. А от довіра до таких цифр – навпаки, більша. Бо дробна цифра – показник більшої точності, глибшого аналізу.

За подібного формату подачі даних, можна демонструвати навіть навмисно викривлені чи хибні показники. Довіра до них буде достатньо високою. Такий прийом – маніпуляція. Дробний показник розсіює увагу, ускладнює перевірку. В той же час, створює «ефект довіри», бо цифра здається більш точною.

Багато цифр – довіра вища

Другий тип цифрових маніпуляцій з’явився буквально за 4-5 днів до другого туру виборів. В різному вигляді – або як графік, або як лінійка даних, подібні ілюстрації демонстрували певну динаміку змін у виборчому середовищі. Причому показувались стрімкі і кардинальні зміни – один з кандидатів суттєво втрачав підтримку, інший – так само суттєво и потужно її набирав.

Що говорили такі графіки пересічному громадянину, простому виборцю, далекому від високих політтехнологічних технологій. Прихильники одного кандидата, що в першому турі набрав невисокий результат, бачили, що кількість симпатиків їх табору зростала. Це створювало ефект впевненості у своєму виборі. Для тих у кого після першого туру закрався сумнів, мовляв, чи «не помилився я?» така картина позитивних змін розвіювала сумніви.

В той же час, такі ілюстрації у прихильників іншого кандидата, якраз навпаки сіяли сумнів, бо ілюстрували карколомну втрату електорату. Потенційно, в такій ситуації окремого виборця підштовхували до думки, що щось не так з його первинним вибором, що умовно, завтра, він може опинитися  «білою вороною» і необхідно щось змінювати. Що? Вибір у другому турі.

Де в подібних графіках прихована маніпуляція?

По-перше, в самому форматі подачі. Графіки створюють ефект довіри, бо демонструють начебто наукових підхід до дослідження для пересічного громадянина.

По-друге, на довіру працює і велика кількість цифр і чисел у графіках. Особливо чітко це прослідковується на ілюстрації з лінійним розташуванням даних, де числа, що вказують на дати можна чітко розгледіти і зрозуміти.

Виборцю демонструється динаміка, яка фіксує зміни начеб то на достатньо великому проміжку часу. Цей ефект створюється за рахунок подвоєння чисел-дат – 6-7, 7-8, 8-9… Але як бачимо, числа дати у кожні пару дублюються – останнє в першій парі воно ж перше у другій. Тобто фактичні зміни відбуваються протягом доби, але візуалізація створює ефект дослідження протягом 3-4 діб.

Під ці подвоєння «підв’язані» і проценти падіння-росту. І знов таки, як і в першому випадку, розглянутому вище, вони дробні. Це, як вже зазначалось, ускладнює можливість швидкої критичної оцінки або перерахунку.

В той же час, різниця у падінні і зростанні відсотків протягом реальної доби інколи сягає неймовірних величин – від 1,8% до 4,5%, що є виключно нестандартним результатом. Проте, пересічний громадянин, що не знає тонкощів соціології, може повірити таким даним.

Резюмуючи, можна вказати на чіткий маніпулятивний характер подібних «наукових» соціологічних досліджень. Їх мета:

– закріпити впевненість у виборі у першої (умовно) електоральної групи;

– «втримати» ту частину першої електоральної групи, у якої закрався  сумнів у зробленому виборі;

– похитнути впевненість у зробленому виборі у другої частини електоральної групи;

– створити у представників другої електоральної групи ефект розчарування, втрати надії, «білої ворони».

 

Не важливо де і як питали. Головне результат

Даний варіант візуалізації чергових соціологічних досліджень по свої суті виконує всі ті ж функції що і попередні два.

В той же час, тут слід наголосити на іншому цікавому моменті. На самій ілюстрації не вказано:

– ким проведене дослідження;

– в який спосіб воно зроблено (бо живе опитування і телефонне можуть показати кардинально різні результати);

– яка електоральна група бралась для вибірки – регіон, віковий ценз та ін.

При демонстрації візуалізації по телебаченню вказані вище дані звичайно можуть бути озвучені ведучим. В той же час, при розповсюдженні картинки через соцмережі (чи навіть ЗМІ) цього не відбувається. Але «безіменне» соцопитування, достовірність якого сумнівна – бачать, прочитують, розповсюджують. А це означає, що свою маніпулятивну роль воно виконує.

 

Автор: Олександр Довгодько 

Ще по темі:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close