ФактчекФактчек NEWS

Фейк про «всевидячий неозброєний погляд» російської космонавтки Олени Сєрової – чергова пропагандистська нісенітниця

Днями російська пропагандистська машина, устами тамтешньої  космонавтки Олени Сєрової, яка нині є депутатом путінської партії Єдина Росія в Держдумі, на засіданні Парламентської асамблеї ОБСЄ в Люксембурзі заявила, що, перебуваючи на Міжнародній космічній станції (МКС), «неозброєним поглядом» бачила з космосу, як «ВСУ бомбили жінок, старих і дітей» в Донбасі. Цю заяву вже «охрестили» недолугим фейком. Проте пояснити в чому ж недолугість подібної інформації.

ВЕРДИКТ: ФЕЙК / НЕПРАВДА

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Космонавтка Олена Сєрова перебувала на МКС з 26 вересня 2014 року по 12 березня 2015 року. Тобто в одну з найгарячіших фаз війни на Донбасі, коли інтенсивність бойових дій була висока. В цей період з обох боків використовувалась потужна артилерійська зброя – від артилерії великого калібру до реактивної.

Враховуючи фактор збереження військової таємниці, при дослідженні можемо оперувати лише відкритими даними. Проте і їх достатньо для спростування кремлівського фейку.

Щоб зрозуміти чи можна дійсно побачити «неозброєним поглядом» з висоти 400 км (орбіта МКС) вибухи на землі, варто з’ясувати, чи взагалі проглядаються наземні вибухи і головне – якої потужності – з даної космічної висоти.

Красномовним прикладом цього може служити, задокументований на відео вибух, що стався під час трагедії у китайському Тянцзині у серпні 2015 року. Тоді в цьому портовому місті вибухнули склади, де  зберігалися ціанід натрію, вибухівка і розчинники. Там сталося декілька вибухів. За різними оцінками, потужність найбільшого складала 20-21 тону в тротиловому еквіваленті. Вибух, а вірніше яскравий спалах від нього, дійсно було видно з космосу – його зафіксували японські метеорологічні супутники.

Фото спааху ві вибуху у Тянцзині, яке було зафіксовано японським метеосупутником

За висотою польотів метеорологічні супутники розділяються на три  групи: низькоорбітальні, середньорбітальні й високоорбітальні. До низькоорбітальних відносяться супутники з висотою польоту від 250 до 500 км, до середньорбітальних – з висотою польоту від 500 км до декількох тисяч, до високоорбітальних – з висотою польоту в десятки тисяч кілометрів.

Тобто, якщо вибух був зафіксований з низькорбітального супутника, то його орбіта співставна з орбітою МКС.

Відео. Вибух у Тянцзині – фіксація з космосу. 

Щодо потужності. Найбільш потужними артсистемами, що використовувалися під час бойових дій періоду 2014-2015 рр. були установки реактивного залпового вогню типу «Град», «Торнадо», «Смерч» та їх аналоги (українські мають дещо інші назви та маркування). За різними даними (інформація обмежена) потужність одного залпу однієї такої системи від 3 до 10-12 тон у тротиловому еквіваленті.

Навіть з розрахунку повного залпу найпотужнішої з систем, сила вибуху у двічі менша ніж того, що стався у Тянцзині, а як наслідок –можливість його розпізнавання із космосу. Якщо залп був батареї установок – 2-4 одиниці, це особливо не змінює умови фіксації «неозброєним поглядом», бо збільшується не потужність вибухів, а їх площина.

Фіксація ж «неозброєним поглядом» траєкторії польоту навіть реактивних снарядів, і як наслідок, визначення сектору з якого вівся обстріл – зводиться до нуля.

По-перше, територія бойових дій відносно невелика і з «космічної» висоти вона б фіксувалась приблизно так, як територія вибуху у Тянцзині (що видно на фото і відео). По-друге, для фіксації напрямку польоту, снаряд повинен мати хоча б мінімальну суборбітальну траєкторію – 80-100 км висоти. А ракети залпових систем летять на висоті від 200 до 3000 метрів.

Тобто, навіть теоретично побачити вибухи з МКС «неозброєним поглядом» – неможливо. А визначити траєкторію і сектор обстрілу – неможливо навіть теоретично. «Неозброєний погляд» – не варіант! Олена Сєрова – вчи матчасть!

 

Автор: Олександр Довгодько

Ще по темі:

Tags
Close